Ваш браузер застарілий!!!

Оновіть будь-ласка свій браузер для правильного перегляду цього веб-сайту. Оновіть свій браузер зараз

×

Телефонуйте нам прямо зараз:
(067) 373 28 33 (032) 297 06 37 (099) 32 62 950 Skype: vidpustka1

Замовити дзвінок

  • Ваше ім'я *
  • Ваш телефон *
  • Коментарій
Главная / Паломництво / Церкви Юнеско

Церкви Юнеско

Тур на: 1 день

Львів (виїзд о 08:00) — Дрогобич (огляд церкви Святого Юрія XV-XVI ст) – Жовква (огляд церкви Святої Трійці 1720р., обід) – Потелич (огляд церкви Святого Духа 1502р.) — Львів (повернення до 19:00).
 

У вартість входить: проїзд комфортабельним автобусом, супровід гіда-екскурсовода по дорозі, екскурсійне обслуговування в церквах

Додатково оплачується: харчування. Вартість вхідних квитків: церка Святого Юрія у Дрогобичі (відділ дерев'яної архітектури музею “Дрогобиччина”): дорослі — 10 грн, діти — 3 грн. Харчування: обід буде відбуватися у м. Жовква

Дрогобич  У колись потужному соляному мегаполісі нас чекає найкраще збережена перлина галицької дерев’яної сакральної архітектури кінця XV — початку XVI століть — церква Святого Юрія

За однією з версій святиню встановили на місці попередньої церкви, яка згоріла під час турецької навали. Церкву тут не будували, а у 1656 році обміняли на сіль і в розібраному вигляді привезли на волах з карпатського села Надіїва, що поблизу Долини. Кілька разів храм ремонтували, але він не втратила свого первісного вигляду. Остаточних архітектурних форм йому надав талановитий український будівничий Григорій Тесля з Дрогобича.
У 1678 р. біля церкви було збудовано дзвіницю.
У церкві на стінах немає жодного вільного місця — всі вони розписані релігійними сюжетами та рослинними орнаментами. Розписи, іконостас та ікони разом зі своїми двома синами робив художник Стефан Маляр в середині 17 ст. Вони користувалися лише натуральними пігментами з глини та сажі. Колір клали лише раз, тому всі малюнки мають легкість і потрясаючу глибину.
Сьогодні церква є частиною відділу дерев’яної архітектури музею “Дрогобиччина” та радо відкриває свої двері всім, хто прийшов духовно збагатитися.
Жовква Церква святої Трійці Видатна пам’ятка дерев’яної архітектури галицької школи була збудована 1720 року коштом парафіян та королевича Костянтина Владислава Собєського на місці попередньої церкви, яка згоріла під час великої міської пожежі 1719 року.
Головне диво храму — монументальний, яскравий, позолочений бароковий іконостас, що налічує приблизно 50 ікон. Створений цей шедевр майстрами Жовківської школи малярства та різьби Івана Рутковича на початку XVIII ст. В іконописі втілено новаторський пошук — образи святих наділені елементами українського типажу. Іконостас виготовлений з липи, його декор має глибоке різьблення, котре виконав Ігнатій Стобенський. У 1978—79 роках церкву і, зокрема, іконостас було реставровано. Приміщення церкви було передано у користування музею, а вже в часи незалежності було передано спочатку православній, а потім греко-католицькій громаді.
Потелич Церква Святого Духа належить до найдавніших дерев’яних будівель, що збереглися на Україні і є найстарішою церквою, яка була внесена у червні 2013 року до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Церква побудована 1502 року без жодного цвяха на кошти гончарів, якими колись славився Потелич. На місці теперішньої раніше стояла церква Бориса і Гліба, яку спалили татари. Дерев’яний храм стоїть на невеликому пагорбі, біля підніжжя досить високої гори. Звідси й друга назва церкви «Підгірська». Урочище, де стоїть церква, з давніх-давен називають «Гончарами». Завдяки вдалому розташуванню біля ставка і річки, церква має дуже мальовничий вигляд.
Церква особлива тим, що тут немає класичного іконостасу. Він намальований безпоседньо на фронтальній стіні центральної секції. Немає ні блиску, ні позолоти. Немає хорів. Літургію співає уся церква, а провадять жіночі голоси спереду.
Розписи церки було зроблено в 1620–1640 роки. Чудесні стінописи відображають 23 сюжети з життя Ісуса Христа. Такими, як їх уявляли невідомі майстри у XVI столітті. Відомостей про авторів розпису немає. Вважають, що ікона «Деісус» була виконана відомим іконописцем Іваном Рутковичем у 1683 році.
Божа благодать тут настільки явна й густа, як туман, який хочеться спробувати на доторк. Якщо моляться люди, то з ними моляться усі особи, які зображені на дерев’яних стінах.

 
 
go top